Промислове тваринництво та ризик глобальних пандемій

Промислове сільське господарство є одним із основних факторів ризику глобальних пандемій. Але альтернатива існує.

Через ріст епідеміологічної загрози, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, низка термінів, раніше відомих виключно фахівцям, увійшли в повсякденну мову: «коронавірус», «інкубаційний період», «вектор інфекції». Проте надалі найважливішим терміном може виявитися «зооноз» – захворювання, що передається від тварин людині.

Коронавірусна хвороба 2019 року (COVID-19) є останньою з серії інфекційних захворювань, які швидко поширюються, а також викликані тваринними вірусами. Такі захворювання називають зоонозними 1, оскільки їм вдалося подолати міжвидовий бар'єр і заразити людей. Із близько 1400 патогенів, відомих сучасній медицині, більше 800 (~ 60%) походять від тварин. Майже щороку виявляють нові патогени тваринного походження, що є серйозною загрозою для людини. Окрім COVID-19, це пташиний і свинячий грип, важкий гострий респіраторний синдром (SARS) та різні види геморагічної лихоманки, зокрема Ебола. Зоонозні інфекції найчастіше є вірусними (рідше бактеріальними). Вони виникають або за безпосереднього контакту з хворою твариною, або при вживанні її м'яса. Дослідники підозрюють, що джерело нинішнього поширення коронавірусної хвороби – це м'ясний ринок в Ухані. Багато видів диких і домашніх тварин продавалися там у жахливих умовах.
Зважаючи на ризик для громадської охорони здоров'я через подібні ринки, нині китайська влада поступово скорочує їхню кількість.

Але далека, екзотична природа тваринних азіатських ринків не повинна заспокоювати нас. На думку експертів, одним із найбільших факторів епідеміологічного ризику зараз є традиційна система тваринництва. Особливо небезпечні промислові ферми, де розводять та вирощують тварин для споживання. Через дуже високу щільність і низьке генетичне різноманіття тварин, ферми такого типу створюють комфортне місце для швидкого поширення вірусів. Це явище також заохочується високою інтенсивністю виробництва. Вона викликає хронічний стрес і, як наслідок, послаблює імунну систему тварин. Потенційні рушійні сили для передачі зоонозних захворювань також включають транспортування на великі відстані та розгалужений ланцюг поставок.

Негативні наслідки звичайного тваринництва добре ілюструються дослідженнями з розвитку патогенів, що походять від свиней. У період з 1985 по 2010 рік світове виробництво свинини збільшилося більш ніж на 80%. За той самий період 77 нових патогенів виявили на свинофермах по всьому світу. Жоден з них не зустрічався серед згаданих тварин до 1985 року. 82% цих патогенів зафіксували в 20% країн з найвищою часткою виробництва свинини у світі. Принаймні один з патогенів, що походив від свиней, виявився смертельним для людини. За різними оцінками, під час пандемії свинячого грипу A / H1N1 у 2009 році по всьому світу померло від 100 000 до 400 000 людей. Також через післяхворобні ускладнення померло 180 000 осіб.

Для зниження патогенного потенціалу промислового фермерства виробники м'яса зазвичай використовують антибіотики як кормові добавки. Закон ЄС забороняє використання антибіотиків у профілактичних цілях. Їх дозволено застосовувати тільки для лікування і з наглядом ветеринара. Проте звіт 2018 року, опублікований Вищим контрольним управлінням (NIK), показав, що до 70% польських підприємців регулярно використовували антибіотики. Відсоток був вищим, коли йшлося про птахівництво: 82% для курей і 88% для індичок. Епідеміологи вважають, що широке використання антибіотиків у промисловому сільському господарстві – це одна з найсерйозніших загроз для всесвітньої громадської охорони здоров'я. Зі збільшенням споживання продуктів тваринного походження, які містять антибіотики, зростає ризик того, що патогенні мікроорганізми вироблять стійкість до антимікробних агентів. Вже сьогодні інфекції, викликані мікроорганізмами, резистентними до протимікробних препаратів, викликають близько 50 000 смертей на рік тільки у Європі та США. Звіт 2014 року, складений для влади Великої Британії, показує, як бездіяльність може спричинити передчасні смерті через резистентність вірусів. Таким чином, до 2050 року прогнозують загибель приблизно 300 мільйонів чоловік в усьому світі.

З урахуванням наведених даних, не дивно, що вчені, які займаються вивченням пандемій, б'ють тривогу. Як можна прочитати у недавньому звіті Всесвітньої організації охорони здоров'я: «якщо правдою є те, що минуле – це пролог», то існує реальна загроза швидкого виникнення смертельної пандемії респіраторного патогену, який вбиватиме від 50 до 80 мільйонів осіб. Прогнози показують, що він здатен знищити майже 5% світової економіки. Глобальна пандемія такого масштабу може призвести до катастрофічних наслідків, бо стане причиною хаосу, нестабільності і відсутності безпеки. Світ не підготовлений до цього».

Ми, як свідки спроб влади різних країн зупинити пандемію, мусимо усвідомити, що зараз світ бореться тільки зі симптомами та наслідками, а не з причинами COVID-19. Величезні зусилля і самовідданість медичних працівників, санітарних й епідеміологічних служб, вчених, що працюють над вакциною, не принесуть стійких результатів, якщо не будуть супроводжуватися системними змінами. Мова про способи отримання та виробництва продуктів харчування.

У відповідь на тривалу пандемію коронавірусу SARS-CoV-2 Ліз Шпехт, докториня філософії, заступниця директора з науки і технологій Інституту Good Food, говорить: «Настав час визнати, що ми, як цивілізація, переросли застаріле використання тварин для виробництва м'яса. Полювання і тваринництво служили своїй меті протягом тисячоліть зростання чисельності населення. Але у 2020 році нам потрібно бути максимально чесними з собою. Ми не можемо продовжувати це робити. Нинішня система зламана. Це неефективно, хитко і вкрай небезпечно». Дослідниця додає, що існує прогресивна альтернатива з більш досконалим виробництвом м'яса на основі рослинних білків. До того ж, спостерігається динамічний розвиток клітинного сільського господарства, зокрема чистого або культивованого м'яса.

Бургери, ковбаси, сир і молоко на основі бобових з високим вмістом білка були доступні на полицях магазинів протягом багатьох років. Однак донедавна велика частина виробництва цієї галузі проводилася невеликими підприємствами або відігравала незначну роль серед великих компаній. Тривалий час основними клієнтами рослинних продуктів були вегани, вегетаріанці та люди з харчовими алергіями. Сьогодні зростаючий інтерес споживачів до традиційних дієт стимулює масове виробництво м'ясних альтернатив. Все частіше за нього беруться великі продовольчі компанії, такі як Nestle, Unilever, Cargill або Tyson Foods. Польські виробники м'яса також поступово освоюють рослинний ринок – ковбаси Orlen і Żabka готує торгівельна марка Silesia, а Sokołów або Pekpol пропонують свої власні лінії рослинної продукції. Слід очікувати інвестувань у м'ясні замінники від місцевих компаній, бо польська молодь вже демонструє підвищений інтерес – до 39% їдять такі продукти, а 12% з цього числа купують рослинні альтернативи регулярно.

Надзвичайно динамічне зростання сектору виробництва альтернативних м'ясних продуктів ілюструється історією фондового ринку одного з його лідерів, американського стартапу Beyond Meat. Після дебюту на NASDAQ вартість акцій компанії виросла на 734%. Для США це стало кращим результатом, досягнутим у рамках первинного публічного розміщення акцій (IPO) за 2019 рік. Ця величезна сума грошей, вкладена у сектор рослинних білків, означає не тільки зростаючу доступність рослинних продуктів, але й можливість проводити більш поглиблені дослідження їхніх поживних, смакових і текстурних властивостей. Продукти, такі як вищезгадані бургери Beyond Meat або їхній основний конкурент Impossible Burger, проходять послідовні сліпі тести на смак. Більшість респондентів не можуть відрізнити рослинне м'ясо від тваринного. Таким чином, без утримання тварин на небезпечних фабриках задовольняються сенсорні потреби поціновувачівв м'яса. Важливо те, що ці продукти часто мають кращу харчову цінність, ніж продукти тваринного походження. Крім цього, перші не містять антибіотиків і гормонів росту тварин. Виробництво рослинних продуктів вимагає набагато меншого використання природних ресурсів і спричинює значно меншу кількість викидів парникових газів.

Що ще може бути важливим для продовольчої безпеки і стійкості? Відповідь – зростання клітинного м’ясного сектору. Так зване чисте м'ясо (clean meat) – це м'ясо, вироблене поза тіла тварини за допомогою взяття біопсії тканини. Хоча таке виробництво часто відбувається у лабораторних умовах, робочі місця набагато більше нагадують сучасні мікрозаводи, ніж центри досліджень та розробок. Продукти, отримані у такий спосіб, мають ту ж поживну цінність та смак, що і їхні традиційні аналоги. Але вони не передбачають розведення та вбивства тварин. Це дозволяє виробникам чистого м'яса підтримувати набагато вищий рівень охорони здоров'я, а отже, усувати більшість епідеміологічних і зоонозних ризиків. Незважаючи на те, що клітинне сільське господарство все ще перебуває на початковій стадії, у нього вже інвестували не тільки такі люди, як Білл Гейтс, Річард Бренсон і Сергій Брін, а й магнати традиційної м'ясної промисловості – американські Tyson Foods, Cargill та німецька PHW-Група (власники Polish Drobimex). Це дарує надію на те, що вирощене в лабораторних умовах м'ясо скоро отримає значну частку на продовольчому ринку.

В умовах зростання зоонозної пандемії особливо важлива активізація зусиль зі швидкої розробки альтернатив промисловому тваринництву. Рослинні білки та клітинне м'ясо зараз не допоможуть нам боротися із розповсюдженням зоонозних коронавірусів, але вони сприятимуть захисту від іншої загрози такого роду. Як стверджує докториня Шпехт, загадана раніше, «м'ясні продукти рослинного і лабораторного походження усувають проблеми відсутності продовольчої безпеки та зоонозних захворювань, властиві їжі тваринного походження. Сучасне м'ясо з рослинною та штучно вирощеною основами легко чергувати за обіднім столом. До того ж, такі виробництва мають величезні переваги у забезпеченні безпеки і стійкості всього ланцюга постачання».

Першоджерело: https://animainternational.org/blog/factory-farming-global-pandemics